Дівчата й хлопці, ласкаво просимо до Словаччини!
Вам ще не виповнилося 18 років і ви прибуваєте до Словаччини? Не хвилюйтеся, ми тут, щоб допомогти вам! Нижче наведено відповіді на деякі запитання, які допоможуть вам почуватися в безпеці, знати свої права
та розуміти, що робити.
Кого в Словаччині вважають дитиною?
У Словаччині та Європейському Союзі ви вважаєтеся дитиною до досягнення 18 років. Усі діти перебувають під захистом, незалежно від їх громадянства чи правового статусу.
Якщо ти є дитиною і подорожуєш без батьків, ти маєш право на особливий захист у Словаччині через органи захисту дітей. Особливий захист – це підтримка дітей, які подорожують або перебувають у Словаччині без батьків/опікунів.
Які я маю права в Словаччині?
Ти можеш користуватися всіма своїми правами, як і будь-яка дитина в Словаччині, незалежно від твого громадянства чи правового статусу, наприклад:
- Ти маєш право залишитися зі своєю сім’єю.
- Ти маєш право ходити до школи.
- Ти маєш право грати і розважатися.
- Ти маєш право на допомогу, якщо тобі боляче або страшно.
- Ти маєш право на отримання медичної допомоги.
Пам’ятай, що твої почуття і думки важливі!
Що мені важливо знати?
- Зберігай свої документи в безпеці: дуже важливо зберігати будь-які документи, що посвідчують особу (наприклад, посвідчення особи або паспорт) у безпечному місці. Спробуй зробити їх копії, якщо можеш, або збережи копію на телефоні. Не дозволяй нікому забирати твої документи, навіть якщо тобі пропонують допомогу з пошуком житла чи транспорту. Тільки поліція має повноваження перевіряти твої документи. Допомога є безкоштовною. Нікому не дозволяється змушувати тебе працювати або мати з тобою стосунки, а також надавати будь-які інші послуги (речі чи гроші) в обмін на допомогу. Якщо хтось це зробить, ти можеш повідомити про це в поліцію або УВКБ ООН і попросити про допомогу.
- Поліція (безкоштовно): 158
- Швидка допомога 155
- Пожежники 150
- Дитяча лінія безпеки (безкоштовно): 116111
- УВКБ ООН (організація Об’єднаних Націй, відповідальна за допомогу біженцям) Безкоштовна лінія: 0800 221 230 (дзвінок зі словацького номера телефону) або Стаціонарна лінія допомоги: +421 222 11 56 50 (дзвінок з несловацького номера телефону), з понеділка по п’ятницю, з 8:00 до 18:00.
- Попроси дорослих, яким ти довіряєш, допомогти захистити тебе: якщо незнайомець пропонує забрати тебе з сім’ї, щоб дати тобі щось, скажи «ні» та розкажи про це дорослому, якому ти довіряєш. Ніколи не погоджуйся на зустріч з незнайомцем, не поговоривши попередньо з дорослим, якому довіряєш. Якщо ти потрапив у ситуацію, яка викликає у тебе дискомфорт або небезпеку, розкажи про це комусь, кому ти довіряєш, і попроси про допомогу.
- ПАМ’ЯТАЙ: це не твоя вина; ти не виннний(-на), якщо щось трапиться.
Я перебуваю в Словаччинізі своєю сім’єю. Як я можу бути впевненим (-ною), що ми залишимося разом?
Після всього, що ти пережив(-ла), ще важливіше зробити все можливе, щоб залишитися разом з батьками або сім’єю. Прості речі можуть дуже допомогти.
- Залишайся разом: Завжди вирушай в нові місця зі своєю сім’єю або дорослими, яким довіряєш.
- Знай важливу інформацію: тримай при собі номери телефонів та свою адресу, та не
дозволяй незнайомцям забирати їх. - План безпеки: Поговори зі своєю сім’єю або дорослим, якому ти довіряєш, про те, що
робити, якщо вас розлучили. - Завжди повідомляй батькам або комусь, кому ти довіряєш, куди ти йдеш, з ким ти йдеш і коли ти підеш та повернешся.
Якщо я живу з іншими членами сім’ї або не родичами, чи можу я залишитися з ними?
Навіть якщо ти перебуваєш в Словаччині без батьків, ти отримаєш допомогу та безпечне місце для проживання. Ти можеш звернутися до поліції, соціальних працівників, вчителів чи будь-якої організації, яка допомагає біженцям.
Як і раніше, важливо повідомити про це орган із захисту дітей, яким є: Управління праці, соціальних справ та сім’ї («Úrad práce, sociálnych vecí a rodiny»). Управління праці надасть консультацію і простежить за тим, чи потрібно оформити юридичний документ для твого родича від словацьких органів влади для догляду за тобою. Ви також можете звернутися до УВКБ ООН або інших організацій за порадою та підтримкою.
Я живу один у Словаччині, що мені робити?
Ти маєш право на отримання допомоги та безпечного місця перебування!
Будь ласка, звернись до представників органів захисту дітей «Управління з питань праці, соціальних питань та сім’ї», поліції, УВКБ ООН, місцевої організації або до дорослого, якому ти довіряєш. Вони допоможуть тобі залишатися в безпеці.
Ти можеш зателефонувати за будь-яким з вказаних нижче номерів телефонів:
- Поліція (безкоштовно): 158
- Дитяча лінія безпеки (безкоштовно): 116111
- УВКБ ООН (організація Об’єднаних Націй, відповідальна за допомогу біженцям) Безкоштовна лінія: 0800 221 230 (дзвінок зі словацького номера телефону) або Стаціонарна лінія допомоги: +421 222 11 56 50 (дзвінок з несловацького номера телефону), з понеділка по п’ятницю, з 8:00 до 18:00.
Що робити, якщо я втратив зв’язок з батьками?
Через ситуацію в деяких країнах може бути важко знайти батьків або родичів, але важливо розповісти нам якомога більше інформації про них, щоб допомогти їх знайти, коли це можливо.
Можливо, твої батьки також шукають тебе і передали свої дані іншим організаціям, які працюють над відновленням сімей. Якщо ти поділишся з нами своєю ситуацією, ми допоможемо встановити зв’язок, коли це стане можливим.
Ти можеш звернутися:
- УВКБ ООН: Електронна пошта SVKBRPROT@unhcr.org
- Міграційна служба: підтримає тебе у цьому запиті, якщо ти був(-ла) розміщений(-а) в Центрі для дітей та сімей.
- Червоний Хрест: Електронна пошта TRACING@redcross.sk
- Ти також можеш перевірити: коли член сім’ї стає зниклим безвісти.
Я хочу якнайшвидше повернутися до школи. Що робити?
Ти маєш право ходити до школи, як і всі словацькі діти.
Освіта в Словаччині є обов’язковою у віці від 6 до 16 років.
Якщо тобі від 6 до 14 років, початкова освіта надається в початковій школі (1-9 класи);
Якщо тобі від 14 до 18/19/20, ти можеш вступити до середніх шкіл (класи 1-4/5/6), включаючи гімназії, середні професійно-технічні училища, спортивні школи, школи мистецтв та консерваторії.
Щоб отримати додаткову інформацію про освіту та зарахування до школи, переглянь https://help.unhcr.org/slovakia/education/
Мені потрібна допомога – до кого я маю звернутися?
Багато людей хочуть допомогти, але важливо знати, кому довіряти.
Якщо тобі потрібна допомога, шукай людей у формі чи з бейджами. Це можуть бути:
- Вчителі
- Поліцейські
- Соціальні працівники
- Лікарі та медсестри
- Психологи
Ці люди можуть допомогти з їжею, житлом, школою та здоров’ям. Якщо ти не впевнений(-а) в комусь, це нормально попросити показати його посвідчення особи.
Зверни увагу на дорослих, які працюють з організацією: зазвичай вони носять жилет, куртку чи кепку, або мають при собі посвідчення особи з логотипом. Якщо ти не впевнений(-а), ти можеш попросити показати їх посвідчення особи! Якщо ти відчуваєш дискомфорт, ти можеш сказати «ні».
Додаткові поради щодо безпеки:
- Завжди запитуй дорослого, якому ти довіряєш, перш ніж кудись іти.
- Якщо щось змушує тебе відчувати страх або дискомфорт, негайно повідом про це комусь.
- Це нормально сказати НІ всьому, що змушує тебе почуватися в небезпеці.
Ти сильний(-а), і багато людей хочуть тобі допомогти!
Я відчуваю смуток, злість, занепокоєння, страх чи розгубленість. Чи нормально це? ☹️ 😠😕😰😧
Це нормально відчувати себе засмученим(-ою) після того, як тобі довелося покинути свою країну і побачити або почути про стільки жахливих речей. Можливо, тобі буде важко перестати думати про те, що ти побачив(-ла) або пережи(-ла). Можливо, ти розлучений(-а) з людьми, яких любиш,
і турбуєшся про них або про те, що буде далі. Тобі може здаватися, що нічого не знайоме. Ось прості речі, які можуть допомогти тобі впоратися з цією складною ситуацією:
- Намагайся дотримуватися розпорядку дня. Лягай спати і прокидайся в один і той же час кожен день.
- Намагайся харчуватися регулярно, доровою їжею.
- Проводьте час із сім’єю та друзями, роблячи те, що подобається всім вам.
- Рухайся: ходи пішки або роби фізичні прави, якщо можеш.
- Підтримуй зв’язок з рідними та близькими. Якщо ти не можете з ними зараз зв’язатися, пиши листи.
- Допомагай іншим у своїй спільноті.
- Роби перерви в перегляді новин і уникай неприємних фотографій або відео.
Якщо ти відчуваєш злість або пригніченість:
- Зроби перерву й зосередься на повільному диханні протягом декількох хвилин
- Шукай цікаві речі навколо себе, наприклад квіти, дерева, або слухай спів птахів.
- Поговори про те, що відчуваєш, з людиною, якій ти довіряєш.
- Звернись за допомогою до психолога або консультанта – багато з них доступні безкоштовно.
Якщо тобі потрібно поговорити з кимось, IPčko надає онлайн-консультування молодим людям тут.
Ти також можеш зателефонувати на гарячу лінію кризової допомоги за номером 0800 500 333, вони надають анонімну, безкоштовну та цілодобову телефонну психологічну допомогу людям, які опинилися в кризовій ситуації у зв’язку з COVID-19 та війною в Україні.
Хтось мене образив, або я боюся, що хтось це зробить. Що
робити?
Ніхто не має права ображати, нехтувати чи погано поводитися з будь-якою дитиною чи вашою родиною – ні чужі люди, ні батьки, ні родичі, ні вчителі. Будь-хто, хто завдає тобі шкоди, буде покараний після повідомлення.
Якщо хтось завдав тобі болю, доторкнувся до тебе або поводився так, що ти відчуваєш дискомфорт або страх, або якщо ти боїшся, що хтось це зробить: деякі дорослі та організації можуть допомогти.
Якщо хтось із твоїх знайомих постраждав від когось, запропонуй йому звернутися за допомогою.
Ти також можеш домовитися про секретне слово або фразу, щоб використовувати його з сім’єю та друзями. Ти можеш повторити це їм, коли відчуєш небезпеку, щоб вони знали, що ти в біді. ПАМ’ЯТАЙ: це ніколи не твоя вина, і ти не винний(-на). Не варто соромитися або боятися просити про допомогу. Якщо у тебе є хтось, кому ти довіряєш, будь ласка, поговори з ним про це.
Корисні відео та посилання (українською):