Хто такий біженець?

Далі ми розкажемо, що таке притулок і інші форми міжнародного захисту. Інформацію стосовно цієї теми ви також можете знайти в цьому відео.

Згідно визначення біженця у Женевській конвенції про статус біженців у 1951 році, біженці – це ті особи, які мають обґрунтовані побоювання зазнати переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, належності до певної соціальної групи або політичних переконаньі влада їхньої держави не може або не бажає захистити їх. Такі особи можуть просити притулку в безпечній країні. Іншими словами, вони матимуть право шукати притулок в іншій країні до тих пір, поки влада їхньої держави потерпає від таких загроз, не бажає або не може забезпечити їм ефективний захист.

З моменту звернення особи з проханням про міжнародний захист вона знаходиться під захистом принципу невислання,фундаментальної норми прав людини. Це правило передбачає, що ніхто не може бути висланий, повернутий або екстрадований, поки не буде вирішено його прохання про захист.

Важливо пам’ятати, що існує європейський регламент, відомий як «Дублінський регламент», який встановлює, що держава-член Європейського Союзу, до якої особа прибуває вперше, або яка видала цій особі візу чи посвідку на постійне проживання, відповідає за розгляд заяви про надання притулку. Тобто, як правило, якщо ви зареєструєтесь в Іспанії як шукач притулку, ви не зможете зробити це пізніше в іншій країні. Однак є винятки в деяких випадках, коли існують родинні зв’язки та ситуації залежності. Рекомендуємо звернутися до юриста, якщо у вас виникли сумніви з цього приводу. 

Ви зможете знайти більш детальну інформацію про Дублінський регламент за цим посиланням. Ви також знайдете перелік організацій, які надають безкоштовну юридичну допомогу у цьому розділі

Статус біженця  

Відповідно до Закону 12/2009, що регулює право на притулок і додатковий захист, біженцем вважається будь-яка особа, яка покидає країну походження або постійного місця проживання, оскільки має побоювання переслідування через расу, віросповідання, національність, належність до певної соціальної групи, статі чи сексуальної орієнтації, а влада  її держави не може або не бажає її захистити.

Важливо зазначити, що законодавство Іспанії прямо включає осіб, які тікають, боючись зазнати  переслідувань через гендерну приналежність (сексуальне насильство, домашнє та сімейне насильство, примусове планування сім’ї, каліцтво жіночих статевих органів…) і через ознаки сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності (ЛГБТІ – лесбіянки, геї, бісексуали, транссексуали, інтерсексуали)

Додатковий захист

Додатковий захист – це форма міжнародного захисту, яка надається особам, які не можуть повернутися в свою країну походження, оскільки їм загрожує реальна небезпека нанесення серйозної шкоди.

До серйозної шкоди, яка може спричинити додатковий захист, відносять наступні:

  • Вирок смертної кари або ризик фактичного її виконання;
  • Тортури та нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження в країні походження заявника;
  • Серйозна загроза життю або цілісності окремих осіб внаслідок невибіркового насильства в конфліктних ситуаціях.

Що відбувається з особами без громадянства?

Особа без громадянства – це особа, яку жодна держава не визнає громадянином своєї країни і, отже, не має законного громадянства. Особи без громадянства можуть звернутися за статусом без громадянства, визнаного Конвенцією про статус осіб без громадянства 1954 року,, статтею 34.1 Органічного закону 4/2000 від 11 січня, Про права та свободи іноземців в Іспанії та Королівським указом 865/2001, від 20 липня, який затверджує Положення про визнання статусу осіб без громадянства в Іспанії.

Особи без громадянства також можуть подати заяву про надання притулку, коли, перебуваючи за межами країни свого постійного проживання, вони не бажають або не можуть повернутися до неї через обґрунтовані побоювання зазнати переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, належності до певної соціальної групи або політичних переконань. 



Información relacionada