Захистіть дітей від онлайн-загроз


Дізнайтесь про чотири категорії ризиків

Контент

Дитина стикається з неприйнятним або шкідливим контентом (контентом, що не відповідає віку або розпалює ненависть, містить прояви надзвичайної жорстокості, порнографію тощо).

Поведінка

Дитина є учасником (кривдником або жертвою) шкідливого обміну інформацією. Сюди також може входити власна поведінка дитини, яка робить її вразливою (булінг, секстинг, обмін контентом без згоди, тролінг, погрози, залякування тощо).

Контакт

Дитина стає мішенню або зазнає потенційно шкідливої взаємодії (домагання, грумінг, переслідування, обмін даними про місцезнаходження, сексуальна експлуатація дитини, небажані сексуальні загравання тощо).

Договір

Дитина є стороною або жертвою експлуатації внаслідок потенційно шкідливого тиску, спричиненого договірними зобов’язаннями або відносинами (цільова реклама, приховані витрати, втрата контролю над персональними даними та їхня крадіжка, шахрайство, надання згоди на користування цифровими продуктами або послугами, не усвідомлюючи цього).

Дізнайтесь про нові ризики, з якими стикаються діти та молодь

Кібербулінг

Кібербулінг передбачає використання цифрових платформ для залякування, домагання або приниження молодих людей. Він може набувати різних форм, наприклад, надсилання повідомлень із погрозами, поширення чуток або непристойних фотографій. Анонімність інтернету може заохочувати кривдників, що може призвести до серйозних емоційних страждань жертв, зокрема тривоги, депресії, а в окремих випадках — до заподіяння собі шкоди або суїцидальних думок.

👊

Це відбувається шляхом:

  • надсилання образливих або погрозливих повідомлень через соціальні мережі, в електронних листах або текстових повідомленнях;
  • створення фейкових профілів для глузування чи домагання;
  • публічне приниження або поширення чуток в інтернеті;
  • публікацію або поширення непристойних фотографій чи відео.
🚩

Ваші діти можуть бути в групі ризику, якщо:

  • вони демонструють небажання користуватися інтернетом або раптові зміни в онлайн-звичках;
  • вони здаються занепокоєними після користування інтернетом або мобільним пристроєм;
  • вони відсторонюються від родини, друзів та занять, які їм колись подобалися;
  • вони демонструють ознаки зниження самооцінки або дають зрозуміти, що їх домагаються.

Онлайн-ігри та домагання

До домагань в онлайн-іграх можна віднести словесні образи, погрози та знущання під час ігрового процесу. Це може відбуватися в онлайн-чатах або на платформах обміну повідомленнями, пов’язаних з іграми. Наслідки можуть включати емоційну травму, страх грати в онлайн-ігри, а в окремих випадках — радикальні зміни в поведінці або страх перед спілкуванням.

👊

Це відбувається шляхом:

  • словесних образ або погроз в чаті під час ігрового процесу;
  • образливих або погрозливих повідомлень, надісланих через ігрові платформи;
  • ізоляцію або цілеспрямовану агресію в грі;
  • переслідування в різних іграх або на різних платформах.
🚩

Ваші діти можуть бути в групі ризику, якщо:

  • вони раптово перестають грати в онлайн-ігри, які їм раніше подобалися;
  • вони проявляють помітні ознаки стресу або гніву після гри;
  • вони неохоче обговорюють свій ігровий досвід в інтернеті;
  • вони демонструють зміни в поведінці, наприклад, підвищену агресію або замкнутість.

Грумінг

Грумінг — це процес, в ході якого дорослий заводить дружбу з дитиною з наміром вчинити сексуальну наругу. Кривдник вибудовує стосунки, довіру та емоційний зв’язок з дитиною, часто через чати, соціальні мережі або онлайн-форуми. Такі дії можуть призвести до сексуальної експлуатації, а в окремих випадках — до особистих зустрічей з небезпечними наслідками.

👊

Це відбувається шляхом:

  • випитування або збирання кривдниками інформації про вік, зовнішність, слабкі місця жертви в інтернеті (низька самооцінка, відсутність батьків, нещодавній переїзд тощо);
  • знайомства та побудови довіри через онлайн-спілкування;
  • обіцянок фінансової вигоди (наприклад, кар’єри моделі) або улещування і пропонування подарунків (наприклад, внутрішньоігрової валюти чи гаджетів) в обмін на особисту інформацію чи фотографії;
  • пропонування перейти з публічних форумів чи ігор в приватні чати;
  • заохочення до дедалі більш особистих або інтимних розмов та сексуалізації відносин;
  • контролювання відносин з використанням важелів тиску та влади.
🚩

Ваші діти можуть бути в групі ризику, якщо:

  • вони неохоче діляться своїм досвідом онлайн-взаємодії або певних взаємин в інтернеті;
  • вони нізвідкіля отримують подарунки або демонструють нові речі;
  • вони проявляють зміни в поведінці, перепади настрою або підвищену потайливість;
  • вони використовують мову дорослих або володіють знаннями на сексуальні теми, що не відповідають їхньому віку.
Тривожні ознаки полювання онлайн-хижаків на дітей
Тривожні ознаки полювання онлайн-хижаків на дітей

Сексторція або сексуальний шантаж

Сексторція — це форма тиску, який вчиняється з метою отримання сексуального контенту (наприклад, фото чи відео), грошей або інших послуг, часто шляхом погрози поширення вже наявних інтимних зображень або інформації. Сексторція може призвести до значних емоційних страждань, почуття сорому, провини та страху, а у важких випадках — до заподіяння собі шкоди або самогубства.

👊

Це відбувається шляхом:

  • введення в оману молодих людей (особливо хлопців), створюючи враження, що вони спілкуються з молодою дівчиною;
  • вдавання романтичних почуттів з метою отримання інтимних фотографій чи відео;
  • погроз поширити інтимні фотографії або розмови, якщо не буде надіслано більше зображень;
  • використання особистої інформації або раніше поширеного контенту як важеля впливу;
  • маніпулювання або тиску з метою отримання грошей або більш відвертого контенту в обмін на збереження таємниці.
🚩

Ваші діти можуть бути в групі ризику, якщо:

  • вони демонструють раптові зміни в поведінці, особливо пов’язані з онлайн-взаємодією;
  • вони виявляють ознаки емоційних переживань, тривоги або депресії;
  • вони уникають розмов про свої взаємини в інтернеті;
  • вони висловлюють незвичне занепокоєння щодо конфіденційності свого цифрового життя.

Як онлайн-хижаки можуть шантажувати дітей шляхом сексторції
Як онлайн-хижаки можуть шантажувати дітей шляхом сексторції

⚠️

У разі виявлення потенційного ризику реакція має бути швидкою та обдуманою. Перш за все, необхідно подбати про безпосередню безпеку дитини, посилити налаштування конфіденційності та зберегти будь-які докази експлуатації чи наруги. Спілкування з дитиною має бути делікатним, без звинувачень і з акцентом на підтримці та розумінні. Дізнайтеся більше про те, як реагувати на насильство в інтернеті.

Що можуть зробити батьки, вихователі чи педагоги?

Важливо обговорювати з дітьми та підлітками ризики, пов’язані з використанням технологій, з урахуванням їхнього віку, розуміючи, що їхнє розуміння цифрової приватності та безпеки з часом змінюється. Молодші діти (від 5 до 7 років) можуть мати базове уявлення про приватність, але їм часто важко зрозуміти довгострокові наслідки своїх дій в інтернеті.

Підлітки, стикаючись із загрозами в інтернеті, можуть намагатися вирішити ситуацію самостійно і швидко, оскільки їм нелегко звернутися по допомогу до дорослих, коли вони почуваються збентеженими або наляканими. Таке намагання самостійно знайти рішення може призводити до виконання вимог кривдника або навіть роздумах про особисту зустріч з невідомими особами — діях, які значно підвищують рівень загрози.

Хоча створити повністю безпечне середовище в інтернеті неможливо, педагоги та батьки відіграють вирішальну роль у формуванні навичок безпечної та відповідальної поведінки в інтернеті. Цієї мети можна досягти, навчаючи їх основ безпеки в інтернеті, слідкуючи за їхньою взаємодією в мережі та спрямовуючи їх до безпечних сайтів і платформ соціальних мереж. В такий спосіб батьки та педагоги можуть значно підвищити рівень цифрової безпеки та добробуту дітей.

👍

Ви можете підвищити безпеку дітей в інтернеті шляхом:

  • обізнаності про те, які саме сайти відвідують діти та якими соціальними мережами вони користуються. Дізнайтеся більше про батьківський контроль та обмеження доступу на таких платформах, як WhatsApp, Instagram, Facebook, Messenger або TikTok.
  • участі в онлайн-житті дитини, проведення з нею часу в онлайн-середовищі — вдома, в школі або в громадському комп’ютерному центрі;
  • заохочення дітей до використання безпечних налаштувань та інструментів для захисту конфіденційності;
  • обговорення з дітьми важливості пильності під час користування онлайн-платформами, підкреслюючи, що люди не завжди можуть бути тими, кого з себе вдають;
  • розвитку в дітей критичного мислення щодо онлайн-взаємодії, вміння розпізнавати неправдиву інформацію, пропозиції та рекламу, а також уважності до того, що вони завантажують та викачують;
  • запевнення дітей, що вони можуть негайно звернутись до вас у разі домагань або іншої халепи в інтернеті, незалежно від того, хто саме є кривдником — знайома людина чи незнайомець;
  • ведення відкритого діалогу з дітьми про секстинг, обговорення того, що вони знають про це явище (можливо, вони не чули термін «секстинг», тому «обмін фото оголеним» теж підійде).
  • обговорення юридичних та інших наслідків таких дій, як надсилання або отримання неприйнятних зображень, підкреслення ризиків їхнього розповсюдження та потенційної можливості для шантажу або публічного поширення;
  • обмеження часу використання комп’ютера дитиною, наприклад, дозволяючи користування тільки тоді, коли ви знаходитеся вдома або в кімнаті;
  • ознайомлення з абревіатурами, які часто використовують підлітки в соціальних мережах і які можуть бути використані кривдниками. Значення нових термінів ви завжди можете пошукати у словнику Urban Dictionary;
  • позитивного прикладу для наслідування, демонструючи зразкову поведінку в соціальних мережах та дотримуючись правил безпеки.

💬

Почніть розмову з дитиною з таких запитань:

  • Яка різниця між людьми, яких ми знаємо лише в інтернеті, і людьми, яких ми знаємо також і поза ним?
  • Як ми знаємо, що можемо комусь довіряти?
  • Як ми знаємо, що маємо підстави довіряти інформації в інтернеті?
  • Не всі повідомлення від нових знайомих в інтернеті викликають тривогу, але як дізнатися, які з них можуть бути небезпечними?
  • Ти знаєш, де знаходяться кнопки «Поскаржитись» та «Заблокувати» в різних застосунках?
  • До кого ти звернешся по допомогу, якщо зустрінеш щось або когось, хто тебе непокоїть?
  • Що тебе турбує/псує настрій/злить/засмучує, коли ти онлайн?
  • Як ти залишаєшся в безпеці онлайн? Які поради ти маєш для мене і звідки ти про них дізнався? Поділишся ними зі мною, щоб я теж знав на майбутнє?
  • Чим можна й чим не можна ділитися?
  • Що ти чув про (обмін фотографіями, грумінг, …) в інтернеті? Що б ти робив, якби з цим зіткнувся?
  • Може поговоримо про …? Пам’ятай – я завжди поруч, щоб допомогти, незалежно від того, наскільки великою може здаватися проблема.
  • Я бачу, що тебе щось турбує. Я можу чимось допомогти?

Обговоріть безпечне використання соціальних мереж разом

Встановлення чітких правил користування соціальними мережами є надзвичайно важливим. Ці правила повинні охоплювати те, яким контентом можна ділитися, а чого варто уникати (наприклад, публікації особистої інформації), а також рекомендації щодо того, кого можна додавати в друзі чи читачі. Постійний і відкритий діалог щодо цих правил допомагає вибудовувати довіру і взаєморозуміння між батьками та дітьми.

Регулярний перегляд і захист облікових записів у соціальних мережах є одним із превентивних заходів для захисту дітей. Сюди входить перевірка і коригування налаштувань конфіденційності, для того, щоб обмежити аудиторію, яка може переглядати їхні дописи та особисту інформацію. Батьки також повинні заохочувати регулярне обговорення взаємодії дітей в інтернеті, пропонуючи поради та підтримку. Цей процес має відбуватися з повагою, щоб підтримувати довіру та відкритість у спілкуванні.

Ознаки поширення дитиною занадто великої кількості інформації в соціальних мережах
Ознаки поширення дитиною занадто великої кількості інформації в соціальних мережах

Впровадження та використання батьківського контролю

Батьківський контроль є життєво важливим інструментом для управління та моніторингу онлайн-активності вашої дитини. Він охоплює низку налаштувань програмного забезпечення та пристроїв, призначених для захисту дітей від неприйнятного контенту, контролю екранного часу і забезпечення безпечного та відповідного віку перебування в інтернеті.

Про батьківський контроль слід замислитися, коли ваша дитина починає взаємодіяти з цифровими пристроями та інтернетом. Це особливо важливо, коли вона починає самостійно досліджувати інтернет, як правило, у віці 5–7 років. З віком потреби дітей в інтернеті та ризики, з якими вони стикаються, змінюються, тому налаштування батьківського контролю повинні бути відповідним чином скориговані.

💬

Почніть знайомити дітей з батьківським контролем шляхом:

  • пояснення причин використання батьківського контролю у зрозумілій для дитини формі. Наголошуйте на важливості безпеки в інтернеті та на тому, як ці інструменти можуть допомогти захистити їх від неприйнятного контенту та кіберризиків;
  • надання дитині можливість висловлювати свої думки та занепокоєння. Це допоможе їй відчути, що її поважають і що вона є частиною процесу прийняття рішень;
  • встановлення чітких правил щодо того, що є прийнятним, а що ні. Обговоріть наслідки недотримання цих правил;
  • регулярного перегляду налаштувань батьківського контролю разом з дитиною. У вас буде можливість обговорити її досвід спілкування в інтернеті, скоригувати правила з її дорослішанням і поступово послабити обмеження, коли вона продемонструє відповідальну поведінку в мережі.
  • Окрім використання батьківського контролю, розповідайте дитині про безпеку в інтернеті. Сюди можна віднести пояснення, як розпізнати неприйнятний контент, кібербулінг та онлайн-хижаків та як дати цьому ради.

Батьківський контроль працює шляхом встановлення обмежень на пристроях та онлайн-платформах. Сюди можна віднести фільтрацію та блокування доступу до певних сайтів або категорій контенту, обмеження екранного часу, моніторинг онлайн-активності та обмеження покупок і завантажень у застосунку. Багато пристроїв та операційних систем (наприклад, Windows, macOS, iOS та Android) мають вбудовані функції батьківського контролю, а сторонні застосунки також пропонують комплексні функції.

iOS (пристрої Apple)

  • Екранний час (Screen Time): інтегрована в iOS функція «Екранний час» дозволяє батькам контролювати використання пристрою, встановлювати часові обмеження для застосунків і планувати час вимкнення. Також пропонуються можливості для контролю контенту та конфіденційності для блокування неприйнятного контенту.
  • Сімейний доступ (Family Sharing): ця функція дозволяє батькам схвалювати завантаження та покупки з пристрою своєї дитини. Вона також дозволяє надавати спільний доступ до місцезнаходження в межах сімейної групи.
  • Попросити купити (Ask to Buy): ця функція, яка є частиною функції «Сімейний доступ», передбачає необхідність отримання дитиною дозволу перед здійсненням покупок в App Store.

Пристрої Android

  • Family Link від Google: цей застосунок дозволяє батькам встановлювати базові цифрові правила, наприклад, схвалювати завантаження застосунків, встановлювати обмеження екранного часу та керувати застосунками, якими можуть користуватися діти.
  • Безпечний пошук (SafeSearch): використовуючи Google на пристроях Android, батьки можуть активувати функцію «Безпечний пошук», щоб фільтрувати відвертий контент у результатах пошуку Google.
  • Батьківський контроль у Play Store: батьки можуть обмежити контент, який можна завантажувати або купувати в Google Play, залежно від зрілості дитини.

Facebook

  • Сімейний центр Facebook: цей інструмент слугує для батьків та опікунів центром доступу до ресурсів та інформації про батьківський контроль. Тут можна знайти рекомендації про те, як говорити про безпеку в інтернеті, а також інструменти для управління онлайн-взаємодією дітей.
  • Supervised Friending: ця функція є частиною застосунку Messenger Kids і дозволяє батькам керувати запитами на дружбу, які отримує дитина, аби вона спілкувалася з людьми, яких вона знає і яким довіряє.

Instagram

  • Сімейний центр Instagram: подібно до Facebook, сімейний центр Instagram пропонує ресурси для батьків та опікунів. Він містить інформацію про інструменти та налаштування Instagram, які допомагають керувати взаємодією з дитиною на платформі.
  • Пошук і рекомендації: батьки можуть допомогти своїм дітям керувати типом контенту, який з’являється в їхньому розділі «Пошук і рекомендації», відфільтровуючи неприйнятний контент.

TikTok

  • Сімейні налаштування (Family Pairing): ця функція пов’язує обліковий запис TikTok батьків з обліковим записом їхньої дитини та дозволяє керувати контентом і налаштуваннями конфіденційності.
  • Безпечний режим (Restricted Mode): фільтрує контент, який може бути небажаним для певної аудиторії.

YouTube

  • Екранний час (Screen Time): інтегрована в iOS функція «Екранний час» дозволяє батькам контролювати використання пристрою, встановлювати часові обмеження для застосунків і планувати час вимкнення. Також пропонує можливості для контролю контенту та конфіденційності для блокування неприйнятного контенту.
  • Безпечний режим (Restricted Mode): приховує відео, які потенційно розраховані на зрілу аудиторію.

Snapchat

  • Snapchat не пропонує спеціальних інструментів батьківського контролю, але батькам рекомендується переконатися, що обліковий запис їхньої дитини має статус «Приватний» і що вона спілкується лише з друзями, яких вона знає.

Пам’ятайте, що батьківський контроль не замінює активної батьківської участі та нагляду. Найкраще такі інструменти працюють, як частина ширшої стратегії, що включає відверте спілкування, навчання основ безпеки в інтернеті та підтримання довірливих стосунків, в яких дитина відчуває себе комфортно, ділячись своїм досвідом взаємодії в інтернеті.