Кожна дитина, яка має неконтрольований доступ до пристрою з доступом до інтернету, може стати жертвою сексуального насильства над дітьми в інтернеті. Інтернет надав зловмисникам можливість діяти швидко та без обмежень кордонами, а також спростив їм комунікацію з дітьми та підлітками, уникаючи при цьому фізичного контакту..
Дізнайтесь про чотири категорії ризиків
Варто знати, що ризики зазвичай умовно поділяються на чотири категорії:
Контент
Дитина стикається з неприйнятним або шкідливим контентом (контентом, що не відповідає віку або розпалює ненависть, містить насильства крайнього ступеня, порнографію тощо).
Поведінка
Дитина є учасником (кривдником або жертвою) шкідливого обміну інформацією. Сюди також може входити власна поведінка дитини, яка робить її вразливою (булінг, секстинг, обмін контентом без згоди, тролінг, погрози, залякування тощо).
Контакт
Дитина стає мішенню або зазнає потенційно шкідливої взаємодії (домагання, грумінг, переслідування, обмін даними про місцезнаходження, сексуальна експлуатація дітей, небажані сексуальні загравання тощо).
Договір
Дитина є стороною або жертвою експлуатації внаслідок потенційно шкідливого тиску, спричиненого договірними зобов’язаннями або відносинами (цільова реклама, приховані витрати, втрата контролю над персональними даними та крадіжка особистих даних, шахрайство, надання згоди на користування цифровими продуктами або послугами, не усвідомлюючи цього).
Дізнайтесь про нові ризики, з якими стикаються діти та молодь
Кібербулінг
Кібербулінг – це жорстоке, цілеспрямоване, умисне цькування впродовж тривалого проміжку часу, спрямоване на те, щоб завдати шкоди іншій людині за допомогою засобів комунікації. Іноді для цькування створюють і поширюють зображення та відео сексуального характеру, зламують електронні скриньки та профілі в соціальних мережах – все це з метою принизити та завдати болю. Отримання погроз, домагання, приниження може відбуватися через текстові повідомлення, електронні листи, повідомлення в чатах, на онлайн-форумах або в соціальних мереж.
Онлайн-ігри
Гра в онлайн-ігри – це поширена форма проведення дозвілля, яке надає можливості для спілкування, зокрема з людьми, які мають схожі інтереси. На жаль, багато людей зазнають домагань в інтернеті, граючи в ігри, і ці домагання можуть переходити в реальне життя з доповненою реальністю.
Геймери часто можуть обирати, якою особистою чи контактною інформацією ділитися в онлайн-профілі або в чаті з іншими гравцями. З переходом у віртуальну або доповнену реальність стурбованість з приводу питань забезпечення конфіденційності та безпеки зростає. Наприклад, ігри з доповненою реальністю можуть давати доступ до геолокації гравця, щоб інші гравці могли взаємодіяти з ним у спільному розташуванні.
Гравці повідомляють про випадки домагань, переслідування, погрози життю, погрози зґвалтуванням та доксинг. Такий досвід дуже травмує. У деяких випадках, за наявності достатньої інформації про особу, насильство може перейти з онлайн-виміру в реальний світ, у реальне життя.
Онлайн-грумінг
Онлайн-грумінг – це налагодження невідомою особою (часто дорослим), яка видає себе за когось іншого, наприклад, підлітка, довірливих стосунків із дитиною або молодою людиною з метою отримати від неї певну інформацію, а потім зловживати своїм становищем у той чи інший спосіб. Зваблювання дітей чи підлітків передбачає підготовку їх до майбутнього сексуального контакту через поступове завоювання довіри, що може зайняти певний час, але може статися і дуже раптово.
Спілкування відбувається за допомогою технологічних засобів комунікації, таких як текстові повідомлення або чати в застосунках, іграх або на сайтах, щоб полегшити вчинення стосовно дитини сексуального злочину. Це може бути першим кроком на шляху до торгівлі людьми. Алгоритм грумінгу включає:
Виявлення жертви
Злочинці можуть цікавитися інформацією про вік, зовнішність, слабкі місця жертви, яку можна зібрати в інтернеті (низька самооцінка, відсутність батьків, нещодавній переїзд, пошук житла тощо).
Завоювання довіри та отримання доступу
Злочинці можуть прикидатися дуже приємними й добрими або пропонувати допомогу.
Злочинці стають важливими для жертви й дають їй те, чого вона хоче
Часто шляхом маніпулювання (лестощів, надання подарунків).
Створення атмосфери таємниці для ізолювання жертви
Просять жертву не ділитися інформацією ні з ким іншим або кажуть дитині, що у неї будуть неприємності, якщо вона розповість дорослим про те, що відбувається.
Сексуалізація відносин
Ставлять запитання інтимного характеру або надсилають повідомлення чи контент сексуального характеру.
Контролювання відносин
Усе, що сталося, стане важелем тиску на жертву та контролю над нею.
Обіцянки фінансової винагороди
Поширеним способом встановлення контакту є обіцянки фінансової винагороди, кар’єри в модельному, танцювальному чи музичному бізнесі, а також вирішення ситуації, у якій жертва відчувала себе в безвиході та мала мало можливостей.
Це може відбуватися шляхом поєднання стратегії вербування однолітком (знайомим жертви, який і сам може бути жертвою і робить це під примусом) та удаваним «агентом з пошуку талантів», переважно через Facebook Messenger, Instagram, з подальшим переходом до приватного спілкування з жертвами через WhatsApp/Telegram та відеодзвінки. У цьому випадку злочинець користується довірою, притаманною онлайн-друзям і мережам.
Коханий хлопець
Злочинці знайомляться з потенційними жертвами через соціальні мережі, такі як Instagram, Facebook або застосунки для знайомств. Вони завойовують довіру жертви, перш ніж перевести розмову на більш романтичні та сексуальні теми.
Зловмисники використовують такі хитрощі, як лестощі, обіцянки подарунків або кращого життя, запевнення, що вони єдині, хто турбується про жертву. Іноді вони використовують минулий негативний досвід жертви, щоб переконати її, що можуть знову зробити її щасливою.
Кривдники можуть визначити, чи є жертва вразливою, переглядаючи її дописи та коментарі в соціальних мережах. Вони можуть вибудовувати стосунки з жертвою, вдаючи, що тільки вони можуть її зрозуміти або проходять через те саме. Наприклад, якщо жертва публікує дописи на кшталт «Як я виглядаю?» або «Ніхто мене не розуміє», злочинець може використати це для віддзеркалення почуттів жертви та побудувати на цій основі стосунки.
Сексторція або сексуальний шантаж
Сексуальний примус і шантаж дітей в інтернеті або «сексторція» (анг. sextortion) – це шантаж з використанням сексу. Сексуальний шантаж відбувається, коли певна особа в онлайн-просторі погрожує надіслати ваше фото або відео сексуального характеру іншим людям, якщо ви не заплатите цій особі гроші (фінансове спрямування) або не надасте сексуальні послуги чи більше сексуального контенту (сексуальне спрямування). Використання сервісів трансляцій збільшило вразливість, особливо молоді, до цього виду експлуатації, оскільки їхнє відео можуть записувати без їхнього відома, а потім шантажувати ним. Як же відбувається сексторція?
Молодих людей (особливо хлопців) часто вводять в оману, переконуючи, що вони спілкуються з молодою дівчиною. Контакт відбувається протягом короткого періоду часу, в більшості випадків протягом декількох годин, але в деяких випадках може тривати лише 20 хвилин.
Контакт передбачає обмін контентом сексуального характеру, причому інша сторона часто ділиться ним першою. Часто молодих людей обманом змушують надсилати фото або відео сексуального характеру, але їх також можуть обманом змусити оголитися або взяти участь у сексуальному акті під час прямої трансляції, яка буде записана без їхнього відома.
Вимога грошей від шантажиста надходить майже одразу. Шантажист погрожує «злити» контент в мережу та/або поділитися ним з членами родини чи друзями жертви, якщо вона не виконає його вимоги. Злочинець часто ділиться знімками екрана з контактами жертви або іншою особистою інформацією (відомостями про школу, домашню адресу) з метою залякати жертву і змусити її надіслати гроші.
Якщо молода людина погоджується, шантажист вимагатиме більше грошей.
Типова тактика спілкування під час сексторції
Щоб довести, що вони заслуговують на довіру, злочинці можуть знайомитися з молодими людьми в соціальних мережах, використовуючи зібрану ними інформацію про їхніх друзів, інтереси, школу та родину. Вони також можуть прикидатися молодшими за свій вік або вдавати особу протилежної статі, щоб завоювати довіру дитини.
Після встановлення контакту злочинці можуть швидко попросити надіслати фото оголеним або перенести спілкування на іншу платформу, наприклад, у приватний відеочат чи застосунок для обміну повідомленнями, щоб уникнути викриття. Інша тактика – взаємність. Злочинець може запропонувати щось на кшталт: «Я вишлю, якщо ти вишлеш мені своє».
Злочинці також можуть вдавати, що вони працюють у модельному агентстві, або використовувати різні вигадані особистості, щоб встановити зв’язок з дитиною. У деяких випадках злочинці можуть пропонувати дитині гроші або наркотики в обмін на матеріали відвертого характеру.
Найважча форма маніпуляції полягає в погрозах створити за допомогою цифрових інструментів редагування відео або зображення дитини сексуального характеру, а потім поширити їх, часто беручи за основу матеріали з онлайн-профілю жертви.
Що можуть зробити батьки, вихователі чи педагоги?
Дуже важливо говорити з дітьми та підлітками про ризики, пов’язані з використанням технологій, з урахуванням їхнього віку, оскільки розуміння дітьми поняття конфіденційності та безпеки онлайн може відрізнятися залежно від віку. Наприклад, молодші діти (від 5 до 7 років) можуть мати певне розуміння конфіденційності, але їм важко зрозуміти наслідки своїх дій.
Підлітки часто виконують вказівки злочинців, намагаючись впоратися з ситуацією швидко та самостійно, оскільки їм часто дуже важко звернутися по допомогу до дорослих, якщо вони збентежені та/або налякані. Бажання зустрітися з людиною особисто може становити серйозну небезпеку для підлітка.
Хоча повністю безпечного онлайн-середовища наразі не існує, педагоги та батьки можуть зробити так, щоб їхні діти користувалися соціальними мережами безпечно та відповідально, навчаючи їх безпеці в інтернеті, розуміючи їхні онлайн-звички та скеровуючи їх на відповідні сайти.
Дізнайтеся більше про соціальні мережі та інтернет
Завжди будьте в курсі, які інтернет-сайти відвідують діти та якими соціальними мережами вони користуються. Ознайомтесь з інформацією про батьківський контроль та обмеження доступу, які передбачені на деяких платформах соціальних мереж. Наприклад, ви легко можете знайти довідкові матеріали для WhatsApp, Instagram, Facebook, Messenger, або TikTok.
Беріть участь у їхньому житті. Проводьте час в інтернеті разом з дитиною вдома, в школі або в комп’ютерному центрі у вашій громаді.
Розмістіть комп’ютер вашої дитини у вітальній або в кімнаті, де часто знаходяться люди. Це сприятиме обмеженню відвідувань потенційно небезпечних кімнат чату та сайтів соціальних мереж, оскільки більшість підлітків воліють переглядати ці сайти наодинці. Можливо варто також обмежити час перебування вашої дитини за комп’ютером, наприклад, дозволяючи користування тільки тоді, коли ви знаходитеся вдома або в кімнаті.
Ознайомтеся з деякими абревіатурами, які часто використовують підлітки в соціальних мережах і які можуть бути використані злочинцями:
- S2R (Send To Receive) – надішли, щоб отримати (співрозмовник в онлайні запитує, наприклад, фото (pic, pictures); означає, що людина надішле фото, тільки якщо співрозмовник спочатку надішле своє)
- FWB (Friends with benefits) – друзі з привілеями (секс без зобов’язань)
- FYEO / 4YEO (For your eyes only) – тільки для тебе (може вказувати на відверті зображення)
- PIR (Parent In Room) – батьки в кімнаті
- PAW (Parents Are Watching) – батьки дивляться
- POS (Parent Over Shoulder) – батьки заглядають через плече
- CD9/Code 9 (Parent/Adult around) – батьки або дорослі поруч
- GNOC (Get Naked On Cam) – роздягнись на камеру
- TDTM (Talk Dirty To Me) – скажи мені щось непристойне
- NIFOC (Naked In Front Of Computer) – голий за комп’ютером
- (L)MIRL ((Let us) meet in real life) – (давай) зустрінемось у реальному житті
- MOS (Mom Over Shoulder) – мама заглядає через плече
- P911 (Parent emergency / Parent alert) – Увага! Батьки
- PRON (Porn) – порно
- SWAK (Sealed with a kiss) – скріплено поцілунком
- GYPO (Get your pants off) – знімай штани
- IWSN (I want sex now) – хочу сексу зараз
- KPC (Keeping parents clueless) – батьки не в курсі
- LMIRL (Let’s meet in real life) – зустріньмося у реальному житті
- OC (Open crib) – відкрита люлька (батьків не буде вдома)
- ASL(R P) (Age Sex Location (Race/Picture)) – вік, стать, місце (додатково можуть цікавитися расою або просити надіслати фото)
Створіть безпечний простір і залучайте до спілкування дітей
Говоріть зі своїми дітьми про ризики в інтернеті. Підсумовуючи, будьте пильні під час користування цифровими засобами. Люди не завжди є тими, за кого вони себе видають, навіть у реальному житті, а іноді вони змінюються і роблять погані речі. Обговоріть зі своїми дітьми, як мислити критично в інтернеті та як розпізнавати неправдиву інформацію чи рекламу. Критичний підхід до того, що ми завантажуємо, а також того, чим ми ділимося, є найкращим захистом
Запевніть їх, що якщо вони зазнають домагань або потрапили у халепу в інтернеті, незалежно від того, хто вчиняє щодо них насилля (знайомі чи незнайомці), вони повинні сказати вам про це негайно. Обговоріть можливі юридичні наслідки: фотографування себе чи когось іншого оголеним або з сексуальним підтекстом або надсилання таких фотографій може мати юридичні наслідки (наприклад, в межах відповідальності за діяння, пов’язані зі зберіганням чи розповсюдженням дитячої порнографії).
Обговоріть також інші можливі наслідки: інтимні фото можуть потрапити до друга, який з часом може стати колишнім другом і розіслати їх усім, кого ви знаєте. Люди можуть поділитися цими фото через тиск однолітків, злість (після розриву стосунків) або з метою шантажу.
Поговоріть зі своїми дітьми про секстинг у невимушеній обстановці відкрито та конструктивно. Запитайте їх, що вони знають про це (можливо, вони не чули про термін «секстинг», тому «обмін фото оголеним» теж підійде). Висловіть свої почуття в розмовній, неконфліктній формі. Розкажіть дітям про налаштування та інструменти, доступні на різних платформах для безпечнішого користування інтернетом. Заохочуйте їх користуватися ними. Обговоріть тривожні «дзвіночки» та практичні поради разом.
Розглядаючи можливість батьківського контролю, знайдіть час, щоб обговорити з дітьми всі можливі варіанти та залучити їх до прийняття рішень, які їх стосуються. Дозвольте їм поділитися своїми думками в безпечній і комфортній обстановці до ухвалення рішення і продемонструйте, що ви ставитеся до них серйозно. Повідомте їм про ухвалене рішення. Поговоріть з іншими батьками про їхні підходи до цифрового виховання: ви можете отримати підтримку та поради від людей, які вас оточують, а ваше оточення також зможе отримати підтримку та поради від вас.
Будьте позитивним прикладом для наслідування
Якщо ваша дитина бачить, що ви пишете образливі коментарі в соціальній мережі або не дотримуєтеся правил безпеки, вона буде менш схильна прислухатися до ваших порад про те, як їй слід користуватися інтернетом. Продемонструйте приклад гарної поведінки, щоб вона знала, як така поведінка виглядає.
Як почати розмову з дитиною?
Яка різниця між людьми, яких ми знаємо лише в інтернеті, і людьми, яких ми знаємо також і поза ним?
Як ми знаємо, що можемо комусь довіряти?
Як ми знаємо, що маємо підстави довіряти інформації в інтернеті?
Не всі повідомлення від когось з нових знайомих в інтернеті спричиняють занепокоєння, але як дізнатися, які з них можуть бути небезпечними?
Ти знаєш, де знаходяться кнопки «Поскаржитись» та «Заблокувати» в різних застосунках?
Що б ти зробив, якби побачив, що хтось ділиться неправдивою або неточною інформацією?
До кого ти звернешся по допомогу, якщо зустрінеш щось або когось, хто тебе непокоїть?
Що приносить тобі радість, коли ти користуєшся сучасними технологіями?
Що тебе турбує/псує настрій/злить/засмучує у твоєму житті онлайн?
Як ти залишаєшся в безпеці онлайн? Які поради ти маєш для мене і звідки ти про них дізнався? Поділишся ними зі мною, щоб я теж міг навчитися?
Чим можна й чим не можна ділитися?
Що ти чув про (обмін фотографіями, грумінг, …) в інтернеті? Що б ти робив, якби це сталося?
Може поговоримо про …? Пам’ятай – я завжди поруч, щоб допомогти, незалежно від того, наскільки великою може здаватися проблема.
Я бачу, що тебе щось турбує. Я можу чимось допомогти?
Дорослі повинні бути особливо пильними, коли діти користуються ігровими онлайн-платформами, і підвищити їхню особисту безпеку та конфіденційність в інтернеті, дотримуючись деяких порад:
При створенні профілів або облікових записів обирайте ім’я користувача, яке не містить справжнього імені або іншої особистої інформації. Поговоріть з дітьми про те, як збереження в таємниці їхньої особистої або контактної інформації може захистити їхню конфіденційність.
Використовуйте різні адреси електронної пошти, фотографії профілю та надійні паролі для ігор, а також для кожної окремої гри, у яку грають діти. Це допоможе уникнути доксингу та не дозволить іншим користувачам зв’язати ігровий профіль з реальним життям.
Спробуйте перевірити: пошукайте інформацію про своїх дітей в інтернеті або скористайтеся сервісами перевірки конфіденційності, щоб дізнатися, яка інформація про них доступна в інтернеті.
Навчіть дітей бути обережними – не відкривати вкладення та не переходити за посиланнями, оскільки це може призвести до встановлення на їхні пристрої шпигунського або іншого шкідливого програмного забезпечення.
Радьте дітям довіряти своїм інстинктам. Якщо вони починають відчувати дискомфорт і розвага більше не приносить задоволення, завжди можна перервати ігрову сесію і припинити контакт.
